Нещодавно була у Запоріжжі та підхопила вірус. Піднялася висока температура, слабкість жахлива, аж встати не можу… Думаю, якщо завтра не полегшає, буду викликати в Запоріжжя чоловіка або дочку, настільки мені було погано.

Чую серед ночі стук у двері. Відкриваю, на порозі Пабат з пакетом. Виявляється, йому сказали, що я хвора, і він серед ночі поїхав у незнайомому місті шукати цілодобову аптеку. Знайшов, купив цілий пакет ліків та привіз мені. Спочатку спробувала відмовитися, але він каже: «Ви потрібні мені живою. Беріть та лікуйтеся». Завдяки йому я наступного дня була вже на ногах.

Цей випадок вже вкотре показав мені, якою людиною є Олександр. Уважною. Турботливою. Людяною. Не думаю, що якісь інші наші кандидати здатні встати серед ночі та поїхати за ліками для когось зі своєї команди.
Саме тому я вірю Олександру. І мені приємно, що таких як я, стає в Україні все більше.